Calmar Ratio завищений: де метрика приховує ризик
Calmar Ratio виглядає переконливо: річна дохідність ділиться на максимальну просадку, і за однією цифрою стратегію легко порівняти з альтернативами.
Проблема в тому, що розрахунок метрики стратегії майже завжди йде за коротким вікном — від кількох місяців до року, — а знаменник береться з того самого вікна.
Якщо глибока просадка криптостратегії припала на період поза вікном, у метрику вона не потрапляє взагалі, і оцінка ризику дохідності виходить завищеною у рази.
Друге джерело викривлення — згладжування.
Коли денні точки дохідності проганяють через ковзне середнє або зрізають викиди перед розрахунком, просадка на вході та виході з позиції розмивається: пік падіння перестає бути піком, максимум просадки стає меншим, а метрика зростає без жодного покращення в торговій логіці.
Для стратегій з рідкісними глибокими відкатами це критично. Така стратегія може місяцями показувати рівну криву, а потім віддати більшу частину капіталу за кілька сесій — на тонкому стакані, в момент ліквідаційних каскадів.
Коротке вікно просто не встигає побачити цей клас подій, і рішення ухвалюється як щодо надійної стратегії.
Тому стійкість метрики ми перевіряємо до того, як вона потрапить у звіт. Рахуємо на кількох вікнах і за необробленим логом угод, додаємо найгіршу історичну ділянку, перевіряємо поведінку просадки за зміни припущень. Далі — розбираємо, як це закривається на рівні розрахунку.
Що дає коректний розрахунок дохідності та просадки
Коли дохідність і просадку рахують у різних вікнах і за різними визначеннями, порівняння стратегій перетворюється на спір про методику.
Єдиний регламент оцінки фіксує період розрахунку, спосіб приведення дохідності до річного вигляду та правило обліку просадки — за кривою капіталу з переоцінкою позицій, а не за окремими закритими угодами.
Тільки після цього Calmar Ratio стає числом, яке чесно ставиться поряд з іншим, а не метрикою «у кожної команди своя».
Стійкість метрики перевіряється реакцією на одиничну подію. Один нетиповий шип, розрив ліквідності або технічний збій на біржі здатен розтягнути максимальну просадку й обвалити коефіцієнт у стратегії, яка загалом поводиться рівно.
Наші інженери додають фільтрацію аномальних спостережень і окремо дивляться, чи змінюється порядок стратегій у рейтингу за їх виключення, — якщо так, метрика ще не готова до рішень про капітал.
Час перерахунку — частина ефекту, а не деталь реалізації. Повний прогін історії на кожному новому інтервалі зростає лінійно і швидко впирається в години; інкрементальний перерахунок за закритою свічкою оновлює коефіцієнт за секунди.
Замовник отримує актуальну картину за портфелем без нічних пакетних запусків і без розбіжності між звітом і торговим контуром.
Якість вхідних даних визначає, чому взагалі можна вірити. Пропуски свічок, застарілі котирування, невраховані виплати за фандингом і делістинг пар викривляють і дохідність, і глибину просадки — причому в різні боки.
Тому розрахунок будується на вивіреному потоці угод і цін із явними правилами добору пропусків: якщо дані неповні, система позначає результат як попередній, а не видає його за підсумковий.
Варіанти розрахунку: вікно спостереження та база дохідності
Розрахунок Calmar Ratio дає порівнянні між стратегіями числа лише за однакового вікна спостереження й однакової бази дохідності.
На ковзному вікні та на повній історії угод поведінка однієї й тієї самої стратегії описується різними коефіцієнтами — дохідність і просадка беруться з ділянок різної довжини.
Тому режим розрахунку фіксується в методиці й версіонується разом зі звітом, щоб минулі вивантаження залишалися відтворюваними.
Режими та їхні обмеження
| Режим розрахунку | Коли підходить | Обмеження |
|---|---|---|
| Ковзне вікно | Порівняння стратегій у поточному ринковому режимі | На короткому вікні сильна просадка може не потрапити у вибірку — коефіцієнт завищується |
| Повна історія угод | Оцінка стратегії загалом, від дати старту | Старі ринкові режими важать нарівні з новими, результат залежить від точки старту |
| Денна база розрахунку | Мало угод і довгі утримання позицій | Згладжує внутрішньоденні просадки, розходиться з дохідністю за фактом виконання |
| Періодна дохідність | Рідкісна торгівля, звітність за періодами | Календарна прив'язка викривляє річну дохідність за різної довжини періодів |
Частота перерахунку — окремий параметр, який часто упускають. За денного перерахунку просадка фіксується раніше й коефіцієнт помітно коливається, за перерахунку за закритими угодами він стабільніший, але запізнюється.
У звіті завжди вказуємо вікно, базу й частоту — інакше два розрахунки за однією стратегією розійдуться в числах.
Впровадження розрахунку Calmar Ratio: етапи роботи
Розрахунок Calmar Ratio виглядає простим: дохідність ділимо на максимальну просадку. На практиці цифра ламається об якість вхідних даних — пропущені угоди, різні часові пояси в джерел, ручні правки в облікових таблицях.
Порядок робіт
- Аудит джерел даних — звіряємо вивантаження з бірж і торгових систем: повнота угод, дублі, облік комісій, приведення часу до одного поясу. На виході — перелік джерел із зазначенням, яке поле звідки береться і які розбіжності вважаються нормальними.
- Схема розрахунку — фіксуємо, як будується крива дохідності: база розрахунку, обробка введень і виведень коштів, вікно спостереження. Окремо описуємо, що вважаємо максимальною просадкою і як рахуємо Calmar Ratio, коли періоди дохідності перекриваються.
- Узгодження спірних місць — який строк брати для річної дохідності, що робити з неповними добами та стратегією без угод. Рішення фіксуємо письмово: вони стають частиною регламенту, а не усною домовленістю.
- Перевірка на історії — проганяємо розрахунок за архівними даними за весь строк стратегії та звіряємо з вашими попередніми оцінками. Кожну розбіжність пояснюємо: помилка в джерелі або різниця в методиці.
- Незалежна звірка — рахуємо метрику другим способом на контрольних періодах, щоб упіймати помилку реалізації, а не лише помилку даних.
- Регламент перерахунку — описуємо періодичність оновлення, джерела, порядок підтвердження даних і поведінку системи за збою завантаження.
- Передача розрахунку — код, налаштування джерел і документація переходять вашій команді, розбираємо їх з інженером або аналітиком, який залишається відповідати за метрику.
Такий порядок дає відтворюваність: один і той самий набір даних завжди дає одну й ту саму цифру, а зміну в джерелах видно одразу. Обговоріть задачу — повернемося з оцінкою та планом робіт.
Що залишається на руках: схеми, правила, регламенти
Calmar Ratio — відношення дохідності стратегії до її максимальної просадки за той самий період. Цінність метрики тримається на одному: обидві величини рахуються однаково за кожного перерахунку.
Тому робота закінчується не графіком в інтерфейсі, а набором артефактів, за якими розрахунок можна повторити, перевірити й передати іншій команді без нас.
- Опис полів розрахунку: горизонт ковзного вікна, база дохідності, спосіб вимірювання просадки — за закриттям або за мінімумом усередині інтервалу.
- Формули з еталонними прикладами: контрольний набір даних і пораховані вручну значення, з якими звіряється система після кожної правки.
- Схема потоку даних: від джерела котирувань до вітрини метрик — де нормалізуються свічки, де рахуються дохідності, де зберігається історія значень.
- Правила обробки пропусків: вихідні, розриви в котируваннях, зупинки торгів, делістинг інструмента — інтерполювати, тягнути останнє значення або виключати вікно.
- Регламент оновлення метрик: періодичність перерахунку, глибина історії, момент публікації значення, порядок перезапуску після збою завантаження.
- Журнал змін: версія методики, дата, автор і причина правки; зберігання старих версій, щоб історія рахувалася за попередніми правилами.
- Інструкція з експлуатації: як підключити нову стратегію і які контрольні значення сигналізують про розбіжність.
Цей набір і є критерієм приймання: за ним розрахунок відтворюється незалежно від того, хто його веде.
Кейс: стратегія з плаваючою просадкою до і після
Портфель із дванадцяти криптостратегій оцінювали за просадкою від історичного максимуму — плаваюча просадка всередині періоду в розрахунок не потрапляла взагалі.
Перерахунок займав близько чотирьох годин ручної роботи, а рішення про виведення стратегії ухвалювали за останніми угодами, а не за стійкою картиною за період.
На кожній сесії перегляду п'ять-шість позицій із дванадцяти викликали спір: єдиного критерію не було, і кожен учасник відстоював свою картину. Оцінка стратегії залежала від того, хто дивився на неї останнім.
Що змінили в розрахунку
Оцінку прив'язали до Calmar Ratio, але не до одного піку, а до ковзного вікна: у розрахунок іде найгірша просадка всередині періоду і окремо — час виходу з неї.
Регламент перегляду складу портфеля отримав числовий поріг: стратегія залишає портфель, коли просадка тримається вище ліміту довше заданого строку, а не коли графік виглядає тривожно.
Кожне рішення стало відтворюваним: той самий набір даних дає ту саму оцінку в будь-якого учасника команди. Спір перейшов із площини «мені здається» в площину перевірки розрахунку — розбіжність в оцінках тепер означає помилку в даних, а не різницю в думках.
Результат впровадження: перерахунок портфеля скоротився з чотирьох годин до шести хвилин і йде за розкладом, а не за запитом.
Кількість спірних рішень за складом упала до одного-двох на сесію, три стратегії з плаваючою просадкою за лімітом вивели вже першого тижня — раніше вони залишалися в портфелі місяцями, бо їхня просадка не була видна у звітності.
Технічні сумніви: дані, плече, коротка історія
Calmar Ratio — відношення річної дохідності до максимальної просадки, і обидві величини виводяться з однієї кривої капіталу. Діра в історії угод, плече без урахування позикових коштів або склейка різнорідних джерел зміщують знаменник, і метрика перестає описувати стратегію. Знімаємо чотири заперечення до першого розрахунку.
Що робити за неповної історії угод?
Розрахунок іде не за окремими угодами, а за відновленою кривою капіталу на регулярній сітці часу. Обробка пропусків ведеться явно: інтервал позначається як відсутній, а не заповнюється нулем або інтерполяцією.
Якщо частка пропущених інтервалів вища за поріг, метрика не віддається взагалі — замість неї надходить звіт про покриття з переліком дір.
Відсутність балансу на початок періоду й розрив усередині нього лагодяться по-різному: перше — звіркою з вивантаженнями біржі, друге — виключенням відрізка з вікна оцінки.
Як враховується торгівля з плечем?
Дохідність рахуємо на власний капітал, а не на номінальний обсяг позиції, інакше плече завищує і чисельник, і знаменник. Просадка будується за кривою, що включає плату за фінансування та примусові закриття за маржею.
Максимальне фактичне плече за період фіксується окремо: у разі виходу за ліміт стратегія позначається як нестабільна, і Calmar Ratio за нею читається з застереженням.
Кілька джерел даних і зміна логіки стратегії
Джерела приводимо до єдиної сітки часу та базової валюти, розбіжності виводимо у звіт звірки, а пропуски закриваємо за правилом пріоритету джерела, а не усередненням.
Зміна логіки стратегії — це межа, а не точка склейки: метрика рахується окремо на кожному відрізку з незмінними правилами, загальний Calmar Ratio іде довідкою. Так новий алгоритм не покращує просадку заднім числом.
Обговоримо задачу розрахунку метрик ваших стратегій
Щоб розмова була предметною і ми одразу повернулися з оцінкою та планом робіт, а не з уточнювальними питаннями, корисно заздалегідь зібрати ввідні щодо стратегій. Нижче — що зазвичай потрібно (без води) — список того, що варто підготувати до обговорення.
- Обсяг історії угод: вивантаження за період, який хочете аналізувати — від кількох місяців до кількох років, із зазначенням, чи є пропуски в даних про угоди і за якими інструментами.
- Формат вивантажень: що віддають біржі й торгові системи — CSV, вивантаження через інтерфейси, готові таблиці; важливо зрозуміти, де дані лежать зараз і в якому вигляді.
- Склад метрик: який Calmar Ratio потрібен — на денних, тижневих або місячних дохідностях, з якою безризиковою ставкою і як рахувати максимальну просадку (за закриттями чи за внутрішньоденними значеннями).
- Розрізи звітності: чи потрібні зрізи за стратегіями, інструментами, періодами, окремими рахунками; з якою періодичністю перераховувати метрики і хто отримує звіт.
- Вимоги до звітності: формат видачі — підсумок, таблиця, графік; чи потрібне автоматичне регулярне розсилання та зберігання історії розрахунків для порівняння періодів.
- Облік витрат: чи включати комісії, фінансування, прослизання — від цього напряму залежить підсумкове значення коефіцієнта.
- Доступи та оточення: де буде працювати система, як забираються дані, які є обмеження за доступами та вимоги до безпеки.
Опишіть задачу в зручному вигляді — можна текстом, можна файлом із прикладом вивантаження. Ми розберемо структуру даних, уточнимо методику розрахунку і повернемося з оцінкою та планом робіт: етапи, строки, що знадобиться з вашого боку.
Чим максимальна просадка відрізняється від волатильності?
Волатильність дохідності вимірює розкид: стандартне відхилення приростів капіталу на вибраному вікні. Вона симетрична — різке зростання й різке падіння штрафуються однаково, хоча для власника стратегії це принципово різні події.
Максимальна просадка — це глибина падіння від історичного піку до дна у відсотках, і рахується вона за кривою капіталу, а не за розподілом дохідностей.
Звідси й розбіжність. Стратегія з рідкісними, але глибокими провалами дає низьке стандартне відхилення дохідностей і водночас просадку, яка забирає половину рахунку.
Зворотний випадок — висока волатильність за коротких відкатів: рух вгору-вниз помітний, але капітал швидко повертається до максимуму. Тому розкид проти глибини падіння — не конкуруючі, а доповнювальні вимірювання.
У коефіцієнті Calmar одиницею ризику взято саме просадку: річна дохідність ділиться на максимальну просадку. У Шарпа в знаменнику — волатильність.
Порівнювати стратегії за одним показником небезпечно: низький розкид легко маскує хвостовий ризик, а глибока просадка без контексту не говорить, як довго капітал залишався нижче піку.
Для системи розрахунку це означає: обидві метрики рахуємо за однією кривою капіталу, з однаковим урахуванням комісій, ставок фінансування й прослизання, на одному горизонті.
До просадки додаємо час відновлення — дві стратегії з однаковим провалом різняться радикально, якщо одна повертається до піку за місяць, а друга за рік.
Волатильність при цьому потрібна для розрахунку розміру позиції та маржинальних вимог, просадка — для лімітів на капітал і дострокове виведення.
