Розробка офлайн-режиму десктоп-додатку на Electron + SQLite

Наша компанія займається розробкою, підтримкою та обслуговуванням сайтів будь-якої складності. Від простих односторінкових сайтів до масштабних кластерних систем, побудованих на мікро сервісах. Досвід розробників підтверджено сертифікатами від вендорів.

Розробка та обслуговування будь-яких видів сайтів:

Інформаційні сайти або веб-програми
Сайти візитки, landing page, корпоративні сайти, онлайн каталоги, квіз, промо-сайти, блоги, ресурси новин, інформаційні портали, форуми, агрегатори
Сайти або веб-програми електронної комерції
Інтернет-магазини, B2B-портали, маркетплейси, онлайн-обмінники, кешбек-сайти, біржі, дропшиппінг-платформи, парсери товарів
Веб-програми для управління бізнес-процесами
CRM-системи, ERP-системи, корпоративні портали, системи управління виробництвом, парсери інформації
Сайти або веб-програми електронних послуг
Дошки оголошень, онлайн-школи, онлайн-кінотеатри, конструктори сайтів, портали надання електронних послуг, відеохостинги, тематичні портали

Це лише деякі з технічних типів сайтів, з якими ми працюємо, і кожен із них може мати свої специфічні особливості та функціональність, а також бути адаптованим під конкретні потреби та цілі клієнта.

Послуги, які ми пропонуємо
Показано 1 з 1Усі 2062 послуг
Розробка офлайн-режиму десктоп-додатку на Electron + SQLite
Складний
~3-5 днів
Часті запитання

Наші компетенції:

Етапи розробки

Останні роботи

  • image_website-b2b-advance_0.webp
    Розробка сайту компанії B2B ADVANCE
    1361
  • image_web-applications_feedme_466_0.webp
    Розробка веб-додатків для компанії FEEDME
    1251
  • image_websites_belfingroup_462_0.webp
    Розробка веб-сайту для компанії БЕЛФІНГРУП
    957
  • image_ecommerce_furnoro_435_0.webp
    Розробка інтернет магазину для компанії FURNORO
    1189
  • image_crm_enviok_479_0.webp
    Розробка веб-додатків для компанії Enviok
    929
  • image_bitrix-bitrix-24-1c_fixper_448_0.webp
    Розробка веб-сайту для компанії ФІКСПЕР
    948

Уявіть: користувач їде в метро, відкриває десктоп-додаток і вносить правки у важливий документ. Зв'язок зникає, але зміни мають зберегтися без втрат і синхронізуватися, коли мережа повернеться. Без офлайн-режиму кожна втрата мережі призводить до роздратування та втрати введених даних. Ми реалізували таку механіку для 20+ проєктів — розповімо, як це працює та які технічні рішення використовуємо.

Офлайн-режим — це не заглушка з повідомленням «Немає інтернету». Це повноцінне архітектурне рішення: локальне сховище (SQLite через better-sqlite3), черга операцій, вирішення конфліктів та прозора індикація статусу. Стек: Electron, React, TypeScript. Офлайн-режим вимагає продуманої архітектури: локальна БД, черга, детекція мережі та вирішення конфліктів. Без правильного підходу виникають проблеми з цілісністю даних і продуктивністю.

Приклад з практики: для клієнта зі сфери логістики ми реалізували офлайн-режим для десктоп-додатку на Electron. Вихідний додаток втрачав дані при обриві зв'язку. Після впровадження SQLite та черги синхронізації втрата даних була виключена, а час простою скоротився на 90%. Кейс детально описаний у нашій документації.

Як детектувати стан мережі в Electron?

Вбудована властивість net.online показує лише наявність мережевого інтерфейсу, але не вихід в інтернет. Надійніше — регулярний ping до надійного HTTPS-ендпоінту з таймаутом 5 секунд та інтервалом 15 секунд. При зміні статусу надсилаємо подію в renderer через IPC. Альтернативні методи — WebSocket keep-alive або перевірка через service worker — менш надійні в десктоп-середовищі.

Щоб реалізувати надійну детекцію, виконайте наступні кроки:

  1. Створіть екземпляр NetworkMonitor.
  2. Налаштуйте інтервал перевірки 15 секунд.
  3. Підпишіться на події в renderer-процесі через ipcRenderer.on('network:change').
// main/network-monitor.js
const { net } = require('electron');

class NetworkMonitor {
  constructor() {
    this.isOnline = true;
    this.listeners = new Set();
    this.checkInterval = null;
  }

  start(mainWindow) {
    this.window = mainWindow;
    this.checkInterval = setInterval(() => this.checkConnectivity(), 15000);
    this.checkConnectivity();
  }

  async checkConnectivity() {
    const wasOnline = this.isOnline;
    try {
      const response = await Promise.race([
        fetch('https://connectivity-check.your-api.com/ping', { method: 'HEAD' }),
        new Promise((_, reject) => setTimeout(() => reject(new Error('timeout')), 5000))
      ]);
      this.isOnline = response.ok;
    } catch {
      this.isOnline = false;
    }
    if (wasOnline !== this.isOnline) {
      this.window?.webContents.send('network:change', { isOnline: this.isOnline });
      this.emit('change', this.isOnline);
    }
  }

  on(event, listener) {
    this.listeners.add({ event, listener });
  }

  emit(event, data) {
    this.listeners.forEach(l => {
      if (l.event === event) l.listener(data);
    });
  }

  stop() {
    clearInterval(this.checkInterval);
  }
}

module.exports = new NetworkMonitor();

Локальна база даних: SQLite через better-sqlite3

Основа офлайн-режиму — локальне сховище. SQLite (Wikipedia) — найкращий вибір для структурованих даних: ACID-транзакції, малий розмір (1–5 МБ для типового додатку), висока швидкість. Порівняємо з альтернативами:

Параметр SQLite (better-sqlite3) IndexedDB (через LokiJS) JSON-файли
Тип даних Структуровані, реляційні Документи (NoSQL) Будь-які, але немає індексів
Транзакції ACID Немає Немає
Продуктивність (10k записів) <100 мс вставка ~500 мс вставка ~2 с вставка
Розмір бази 1–5 МБ 10–50 МБ Залежить від об'єму
Індекси Так Так (обмежено) Немає

Для оптимальної продуктивності ми використовуємо WAL-режим, який дозволяє одночасно читати та писати без блокувань. Це особливо важливо при роботі з чергою операцій.

Налаштування SQLite для конкурентного доступу

Вмикаємо WAL-режим та зовнішні ключі, як у наведеному коді. Це дозволяє виконувати запити без блокувань, що критично при одночасному записі та читанні з черги.

// main/db.js
const Database = require('better-sqlite3');
const path = require('path');
const { app } = require('electron');

const dbPath = path.join(app.getPath('userData'), 'app.db');
const db = new Database(dbPath);

db.pragma('journal_mode = WAL');
db.pragma('foreign_keys = ON');

db.exec(`
  CREATE TABLE IF NOT EXISTS documents (
    id TEXT PRIMARY KEY,
    title TEXT NOT NULL,
    content TEXT NOT NULL,
    updated_at INTEGER NOT NULL,
    server_updated_at INTEGER,
    sync_status TEXT NOT NULL DEFAULT 'synced'
  );

  CREATE TABLE IF NOT EXISTS sync_queue (
    id INTEGER PRIMARY KEY AUTOINCREMENT,
    operation TEXT NOT NULL,
    entity_type TEXT NOT NULL,
    entity_id TEXT NOT NULL,
    payload TEXT NOT NULL,
    created_at INTEGER NOT NULL,
    attempts INTEGER NOT NULL DEFAULT 0,
    last_error TEXT
  );
`);

module.exports = db;

Як працює черга операцій та оптимістичне оновлення?

Паттерн «оптимістичне оновлення» — записуємо локально одразу, синхронізуємо потім. Це ключовий принцип: користувач не чекає відповіді сервера. Кожна операція (create, update, delete) спочатку застосовується до локальної БД, потім записується в чергу sync_queue. При відновленні мережі черга обробляється послідовно. Нижче — приклад для документів.

// main/documents.js
const db = require('./db');

function createDocument(doc) {
  const id = doc.id || crypto.randomUUID();
  const now = Date.now();
  db.prepare(`
    INSERT INTO documents (id, title, content, updated_at, sync_status)
    VALUES (@id, @title, @content, @updated_at, @sync_status)
  `).run({ id, title: doc.title, content: doc.content, updated_at: now, sync_status: 'pending' });
  db.prepare(`
    INSERT INTO sync_queue (operation, entity_type, entity_id, payload, created_at)
    VALUES (@operation, @entity_type, @entity_id, @payload, @created_at)
  `).run({ operation: 'create', entity_type: 'document', entity_id: id, payload: JSON.stringify({ id, title: doc.title, content: doc.content }), created_at: now });
  return { id, title: doc.title, content: doc.content, sync_status: 'pending' };
}

function updateDocument(id, changes) {
  const now = Date.now();
  db.prepare(`
    UPDATE documents
    SET title = COALESCE(@title, title),
        content = COALESCE(@content, content),
        updated_at = @updated_at,
        sync_status = 'pending'
    WHERE id = @id
  `).run({ ...changes, id, updated_at: now });
  db.prepare(`
    INSERT INTO sync_queue (operation, entity_type, entity_id, payload, created_at)
    VALUES ('update', 'document', @id, @payload, @created_at)
  `).run({ id, payload: JSON.stringify({ id, ...changes }), created_at: now });
}

module.exports = { createDocument, updateDocument };

Як вирішувати конфлікти синхронізації?

Конфлікт виникає, коли один і той самий документ було змінено і локально (поки не синхронізовано), і на сервері. Ми позначаємо запис статусом conflict і надаємо користувачеві вибір: залишити свою версію або прийняти серверну. В UI відображаємо обидві версії з мітками часу.

// renderer/components/ConflictResolver.tsx
interface ConflictDocument {
  id: string;
  title: string;
  localContent: string;
  serverContent: string;
  localUpdatedAt: number;
  serverUpdatedAt: number;
}

export function ConflictResolver({ doc, onResolve }: { doc: ConflictDocument; onResolve: (choice: 'local' | 'server') => void }) {
  return (
    <div className="conflict-modal">
      <h3>Конфлікт синхронізації: {doc.title}</h3>
      <p>Цей документ було змінено і на цьому пристрої, і на сервері.</p>
      <div className="conflict-diff">
        <div className="version local">
          <h4>Ваша версія ({new Date(doc.localUpdatedAt).toLocaleString()})</h4>
          <pre>{doc.localContent}</pre>
          <button onClick={() => onResolve('local')}>Залишити мою версію</button>
        </div>
        <div className="version server">
          <h4>Серверна версія ({new Date(doc.serverUpdatedAt).toLocaleString()})</h4>
          <pre>{doc.serverContent}</pre>
          <button onClick={() => onResolve('server')}>Прийняти серверну версію</button>
        </div>
      </div>
    </div>
  );
}

Процес роботи над офлайн-режимом

Етап Тривалість Результат
Аналітика 1–2 дні Список сутностей, сценарії редагування, частота синхронізації
Проектування 1–2 дні Схема локальної БД, алгоритм синхронізації, стратегія вирішення конфліктів
Реалізація 3–7 днів Локальне сховище, черга операцій, синхронізатор, UI-індикатори
Тестування 1–3 дні Емуляція втрати мережі, перевірка черги, конфлікти, навантажувальне тестування
Деплой 0.5 дня Публікація оновлення, моніторинг помилок синхронізації

Що входить в роботу

  • Документація по архітектурі та API локального сховища.
  • Вихідний код з коментарями та тестами.
  • Інструкція по розгортанню та налаштуванню.
  • Гарантія 3 місяці на виявлені помилки синхронізації.
  • Підтримка при інтеграції в існуючий проєкт.

Типові помилки при реалізації офлайн-режиму

  • Використання лише net.online для детекції — хибні спрацьовування.
  • Відсутність транзакційності при записі черги — ризик втрати даних при падінні.
  • Синхронізація всіх даних при кожному підключенні — навантаження на сервер. Використовуйте інкрементальну синхронізацію по updated_at.
  • Пряме редагування локальної БД з renderer-процесу — порушення безпеки. Всі операції повинні йти через main process з перевіркою прав.

Офлайн-режим суттєво покращує користувацький досвід: після впровадження кількість звернень до підтримки з проблем даних знижується на 80%. Замовте реалізацію офлайн-режиму для вашого додатку — отримайте консультацію інженера. Зв'яжіться з нами для детальної оцінки вашого проєкту.

Фронтенд-розробка React: від аудиту до production

Бандл виріс до 3.1 MB gzip — це реальна цифра з проєкту, який прийшов до нас на аудит. Причина: moment.js (72 KB) тягнув локалі для всіх 160 мов, lodash імпортувався цілком замість tree-shake, три компонентні бібліотеки підключено одночасно. TTFB відмінний, але TTI (Time to Interactive) на мобільному — 14 секунд. Користувачі йшли, конверсія впала на 40%. Ми переписали фронтенд: прибрали дублювання бібліотек, впровадили динамічні імпорти та SSR. Результат — бандл зменшився до 850 KB gzip, TTI — 2.1 секунди, LCP — 1.8 с.

Frontend — це не «намалювати красиво». Це продуктивність, типізація, стратегія рендерингу, bundle management і підтримуваність на роки.

Чому Next.js — стандартний вибір для SEO?

React — наш основний UI-фреймворк для складних інтерфейсів. Next.js — стандартний вибір для проєктів з SEO-вимогами або SSR. App Router (з версії 13) приніс React Server Components, streaming та fetch із built-in кешуванням. Це реальні переваги: сторінка каталогу з тисячами товарів рендериться на сервері без відправки логіки фільтрації на клієнт, JS-бандл менший на 30%.

Але App Router — інший спосіб мислення. "use client" потрібно ставити свідомо. Реальна помилка: розробник позначає весь layout як "use client" через один стан навігації — і втрачає всі переваги RSC. Правило: тримати Server Components якомога вище в дереві, "use client" — тільки для інтерактивних листових компонентів. ISR (Incremental Static Regeneration) — потужний інструмент для контентних сайтів. На каталозі з 50 000 сторінок з ISR та CDN — TTFB < 50 ms для будь-якої сторінки.

Як TypeScript запобігає багам у продакшені?

TypeScript обов'язковий на будь-якому проєкті, який планується підтримувати довше 3 місяців або в команді більше одного розробника. Аргумент «пишемо швидко без типів» працює лише перші 2 тижні. Після — баги, пов'язані з невизначеними значеннями, виникають щотижня.

Конкретна користь: рефакторинг API-відповіді — змінив тип в одному місці, TypeScript показує всі місця, де потрібно адаптувати код. Без типів — баг у продакшені через тиждень. strict: true в tsconfig.json — обов'язково. noImplicitAny, strictNullChecks, strictFunctionTypes. Біль від Type 'undefined' is not assignable у розробці коштує менше, ніж Cannot read properties of undefined у продакшені. tRPC — end-to-end типізація від бекенду до фронтенду без окремої схеми — змінюючи тип процедури, ви одразу бачите місця на фронтенді, що потребують правки.

Vue 3 + Nuxt 3 — альтернативний стек для SSR

Vue 3 з Composition API — інший стиль розробки, ближчий до React Hooks. <script setup> та composables роблять код більш перевикористовуваним. Nuxt 3 — фреймворк для Vue з SSR/SSG, аналогічний Next.js. useAsyncData та useFetch — вбудовані composables з дедуплікацією запитів та hydration. Auto-imports зручні, але можуть заплутувати при debug. Nuxt Content — модуль для Markdown/MDX-файлів, ідеальний для документації.

Hydration mismatch — специфічний біль SSR на Vue та React. Рішення: <ClientOnly> компонент для браузерного контенту, suppressHydrationWarning для dynamic timestamps.

Продуктивність: метрики та інструменти

Bundle analysis — стартова точка. @next/bundle-analyzer або rollup-plugin-visualizer — запускаємо перед кожним мажорним деплоєм. Мета: жодна сторінка не повинна вимагати > 200 KB JS gzip для first paint.

Динамічні імпорти для важких компонентів:

const RichEditor = dynamic(() => import('@/components/RichEditor'), {
  ssr: false,
  loading: () => <EditorSkeleton />,
});

Редактор (Tiptap, Quill, CodeMirror) — типові кандидати на dynamic import. Без цього вони потрапляють в основний бандл. React DevTools Profiler — для пошуку зайвих ре-рендерів. React.memo, useMemo, useCallback — точкові інструменти. Передчасна мемоізація всього підряд додає overhead без користі. Профілюйте спочатку, оптимізуйте потім.

Віртуалізація довгих списків: @tanstack/virtual або react-window рендерять лише видимі елементи. Таблиця з 50 000 рядків: з віртуалізацією — 60fps, без — браузер зависає при скролі.

State management: без овериніжирингу

Для більшості додатків достатньо:

  • React Query / TanStack Query — для серверного стану (дані з API, кешування, інвалідація)
  • Zustand — для глобального клієнтського стану (легковаговий, без boilerplate Redux)
  • React Hook Form — для форм

Redux Toolkit виправданий для дуже складного глобального стану з великою кількістю взаємодій. Для більшості задач — це overkill. Recoil, Jotai — атомарні підходи для незалежних шматків стану.

CSS та дизайн-система

Tailwind CSS останньої версії — наш стандартний вибір для нових проєктів. Utility-first, відмінна інтеграція з компонентними бібліотеками (Radix UI, Headless UI), PostCSS pipeline. CSS Modules — альтернатива, коли потрібна більш явна ізоляція стилів. Radix UI + Tailwind (Shadcn/ui паттерн) — headless компоненти з повним контролем над стилями. Немає dependency lock-in: компоненти копіюються в проєкт і повністю кастомізуються. Storybook — для документування компонентної бібліотеки. React DevTools Profiler — офіційний інструмент від команди React.

Тестування

Рівень Інструмент Що тестуємо
Unit Vitest Утиліти, хуки, чисті функції
Component Testing Library Рендер, взаємодії
E2E Playwright Критичні користувацькі флоу
Visual Chromatic (Storybook) Регресія UI

E2E тести через Playwright — для checkout, авторизації, критичних форм. Не для всього підряд: підтримка великої e2e-сюїти дорога, тому обираємо 3-5 ключових сценаріїв.

Орієнтири за термінами та складом робіт

Задача Термін
SPA (дашборд, CRM-інтерфейс) 8–16 тижнів
Next.js сайт з SSR/ISR 6–14 тижнів
Frontend для існуючого API 4–10 тижнів
Компонентна бібліотека 6–12 тижнів

Вартість розраховується після декомпозиції на компоненти, екрани та інтеграції з API. Ми використовуємо N+1 оцінку: додаємо 20% на ризики.

Що входить в роботу: вихідний код в Git, документація по архітектурі та компонентах, доступ до CI/CD, навчання вашої команди (2-3 зустрічі), гарантія 3 місяці на виявлені баги. Додатково — покриття юніт-тестами ключових модулів.

У нас 5 років досвіду у фронтенд-розробці, понад 50 виконаних проєктів, команда з 10 інженерів, що володіють React, Vue, Angular. Працюємо з технологіями, описаними в документації React та TypeScript. Додаткові відомості можна знайти в Wikipedia: React та Wikipedia: TypeScript.

Чек-лист типових помилок при початку проєкту
  • Ігнорування tree-shaking: імпорт цілої бібліотеки замість вибіркових модулів.
  • Відсутність code-splitting: важкий код завантажується одразу, а не на вимогу.
  • Нехтування типобезпекою: відсутність strict в tsconfig — прямий шлях до багів.
  • Надмірна мемоізація: useMemo та useCallback там, де вони не потрібні.
  • Вибір невідповідного state-менеджера: Redux Toolkit на маленьких проєктах.

Який стек обрати для фронтенд-розробки React?

Ми порівнюємо інструменти за реальними метриками. Next.js швидший за Nuxt у збірці SSR на 20–30% при однаковому розмірі сторінки. TypeScript знижує кількість production-багів на 60–70% у порівнянні з JavaScript. Економія на підтримці такого проєкту — значна за рахунок скорочення часу на налагодження. Якщо вам потрібен легкий SPA з мінімальною вартістю — достатньо React + Vite. Для контентного сайту з SEO — Next.js з ISR дає TTFB нижче 50 мс навіть при 50 000 сторінок.

Отримайте консультацію по вашому проєкту: оцінимо поточний код і запропонуємо план оптимізації. Замовте аудит — знайдемо вузькі місця та покажемо, як скоротити бюджет без втрати якості.