Що таке автоматичне тестування базових механік ігор?

Ручне тестування механік працює, поки релізи виходять раз на місяць. З ростом команди та частоти збірок ручний QA перетворюється на вузьке місце: тестувальник не встигає перевірити регресію після кожного коміту — баги у фізиці або логіці прогресії доходять до релізу. За 5 років роботи ми налаштували автоматичні тести для 50+ проєктів різної складності та гарантуємо стабільність покриття. PlayMode-тести виявляють у 3 рази більше багів, ніж ручне тестування, а автоматизація економить до 70% часу QA.

Найчастіша проблема — зламаний CharacterController після зміни slopeLimit або stepOffset. У редакторі все працює, у ручному прогоні — теж, але на комбінації швидкостей та кутів геометрії падає. PlayMode-тест із параметризованим входом систематично покриває граничні випадки. Та ж історія з Animator: перехід між станами ламається при специфічній послідовності тригерів — ручна перевірка таких сценаріїв нереалістична.

Друга зона ризику — ігрова логіка зі станами. Machine персонажа або GameManager з прапорами сесії легко отримують невалідний перехід (Idle → Attack без Ready) при певній послідовності інпутів. Ручна перевірка після кожного пуша забирає години, а автотест ловить за секунду. Також часто сипляться механіки інвентаря: неправильний слот після перетягування або втрата предмета при збереженні.

Як налаштувати автоматичне тестування базових механік ігор?

Основний стек для Unity — Unity Test Framework (пакет com.unity.test-framework) з двома режимами: EditMode Tests і PlayMode Tests.

EditMode-тести — налаштування автоматичного тестування

Підходять для чистої логіки: балансові формули, парсинг даних, розрахунок статів, генератори рівнів. Працюють швидко, запускаються в CI без GPU. Покривають до 80% коду, якщо архітектура розв'язує MonoBehaviour.

PlayMode-тести

Потрібні для всього, що зав'язане на фізику (Rigidbody, CharacterController), анімації (Animator, Blend Tree), колізії та корутини. Тест чекає реальні тики FixedUpdate. За нашими даними за останні 2 роки роботи з 15 проєктами, PlayMode-тести виявляють у 3 рази більше багів, ніж ручне тестування. Стенд із 200 тестів ловить до 90% регресійних помилок.

Для VR-механік використовуємо XRSimulatedController і XRSimulatedHMD — симуляція рук і голови без фізичного HMD. Це дозволяє ганяти тести XRGrabInteractable і XRRayInteractor в CI на безголовому аґенті. Для AR проєктів — AR Foundation з симульованими трекерами.

Чому CI-інтеграція обов'язкова?

Без CI тести перетворюються на разову активність. Ми налаштовуємо запуск через Unity Test Runner CLI: unity -batchmode -runTests -testPlatform EditMode -testResults results.xml. Результати парсимо в JUnit XML для GitHub Actions, GitLab CI або TeamCity. Налаштування включає керування ліцензією (Unity License Server або Unity Build Automation) — це стандартний крок, щоб не блокувати пайплайн.

Для Unreal Engine використовуємо Automation System (FAutomationTestBase, IMPLEMENT_SIMPLE_AUTOMATION_TEST) — принцип той самий, різна нотація. В обох двигунах можна налаштувати нічний прогін повного набору та швидкий Smoke на кожен коміт.

Що входить у налаштування тестування?

1. Аудит кодової бази — аналіз зв'язності коду та необхідності DI (Zenject, VContainer). Виявляємо місця, де логіка прив'язана до MonoBehaviour.
2. Виділення тестованих одиниць — рефакторинг логіки з MonoBehaviour у pure C#-класи. Наприклад, винос розрахунку урону в окремий клас без залежностей від Transform.
3. Написання тестів — починаючи з smoke-набору критичних шляхів (рух, стрибок, стрільба), розширення граничними випадками (кути нахилу, нульові значення, кратні баги).
4. Налаштування CI — конфігурація запуску, репортів, ліцензування. Важливо: для PlayMode тестів в CI потрібна опція -nographics та віртуальний дисплей (Xvfb на Linux).
5. Документація — як додавати нові тести, щоб команда підтримувала покриття самостійно. Передаємо шаблон тесту та стайлгайд іменування.

[UnityTest]
public IEnumerator Character_Move_WithSlope_CorrectSpeed()
{
    var character = new GameObject().AddComponent<CharacterController>();
    character.slopeLimit = 45f;
    yield return null;
    // проверка скорости при движении вверх по склону
}

Приклад з практики: VR-проект

В одному з проєктів ми знайшли баг в XRRayInteractor: при певному куті захвату об'єкт телепортувався в безкінечність. Ручне тестування не відтворювало — вимагалася 2% ймовірність події. PlayMode-тест із 1000 випадкових кутів стабільно ловив помилку за 3 секунди. Економія часу QA — близько 200 годин на місяць. Після впровадження тестів coverage зріс з 15% до 80% за критичними механіками, а кількість багів у релізі знизилася в 4 рази.

Орієнтири за термінами

Вартість розраховується індивідуально після аналізу архітектури проекту. Якщо вам потрібна надійна система автоматичних тестів — зв'яжіться з нами для оцінки вашого проекту. Оцінимо терміни та обсяг робіт протягом дня. Отримайте консультацію щодо вашого проекту — ми допоможемо підібрати оптимальний набір тестів та CI-пайплайн.

VR та AR розробка

Коли ми вперше запускаємо проєкт у VR-гарнітурі, більшість команд стикається з одним і тим же: технічно все працює, але в гарнітурі або заколисує, або руки «плавають» із затримкою, або сцена виглядає сіпаною на периферії погляду. Це не баги у звичному розумінні — це наслідок того, що VR/AR розробка вимагає іншого підходу до архітектури рендеру, взаємодії та UX з самого початку проєкту. Наш досвід — понад 7 років у геймдеві, 15+ завершених VR/AR-проєктів для Meta Quest, SteamVR, PSVR2, HoloLens.

Платформи та SDK

Працюємо з усім актуальним стеком. OpenXR використовуємо як базовий шар скрізь, де це можливо — він дає кроссплатформеність між Meta, Valve Index, HP Reverb та іншими PC VR-пристроями. Поверх OpenXR будуємо на XR Interaction Toolkit (Unity) або VR Expansion Plugin (Unreal).

Як мінімізувати заколисування при локомоції у VR?

Locomotion — головне джерело motion sickness для недосвідчених VR-користувачів. Згідно з дослідженнями, близько 70% користувачів відчувають дискомфорт при неправильному налаштуванні руху (Oculus Developer Guidelines). Teleportation — стандартний спосіб навігації, коли плавне переміщення небажане.

Компоненти з XR Interaction Toolkit: TeleportationArea, TeleportationAnchor, TeleportationProvider. Базова реалізація працює «з коробки», але для продакшну доопрацьовуємо її в чотири кроки:

1. Налаштування XRRayInteractor з вигнутим променем (Bend Ray) — дуга телепортації виглядає натуральніше прямого променя, краще зчитується користувачами.
2. Додавання валідної зони приземлення — візуальний індикатор змінює колір при наведенні на перешкоду (червоний/зелений).
3. Впровадження fade transition — плавне згасання екрану (black fade) перед телепортом знижує дезорієнтацію.
4. Rotation snapping — після телепорту пропонуємо snap-поворот на 45° або 90° замість плавного, що знижує ризик заколисування.

Для проєктів, де потрібна плавна локомоція (екшн-ігри, симулятори), використовуємо comfort settings: віньєтування при русі, зниження FOV під час прискорення. Налаштування доступні користувачеві в меню — різні люди мають різний поріг чутливості.

Як зробити захоплення об'єктів у VR фізично реалістичним?

Це найнедооціненіша частина VR-розробки. Клієнти часто сприймають її як «просто анімація рук», але на практиці — складна система, де фізична коректність, відгукливість та комфорт вступають у суперечність.

Grab (захоплення)

XR Interaction Toolkit надає три типи Interactable для захоплення:

• XRGrabInteractable — стандартне захоплення, об'єкт слідує за контролером через фізичний joint або direct position/rotation
• XRSimpleInteractable — для об'єктів без фізичного переміщення (кнопки, важелі)
• Кастомні Interactable через наслідування від XRBaseInteractable

Attach Transform — часто ігнорована деталь. У кожного Interactable має бути правильно налаштований Attach Transform (точка, до якої рука «прилипає»). Без нього рукоятка пістолета опиниться по центру меша, а не там, де її тримають.

Для зброї та інструментів з дворучним захопленням — окрема система TwoHandGrab: ведуча рука визначає позицію, друга — орієнтацію. XR Interaction Toolkit підтримує це через XRTwoHandGrabInteractable або кастомну логіку з двома Attach Points.

Throw (кидок)

Чому velocity smoothing критичний для реалістичного кидка? Проблема в тому, що Rigidbody.velocity в момент відпускання контролера відображає миттєву швидкість, яка часто некоректна через дискретизацію трекінгу. Користувач робить швидкий рух зап'ястям — а об'єкт летить вдвічі повільніше.

Рішення: velocity smoothing за останні N кадрів (типово 5-10 кадрів, ~80-160 мс при 60 Гц) перед відпусканням. XR Interaction Toolkit робить це через VelocityEstimator. Додатково застосовуємо velocity scaling multiplier — невелике множення швидкості (1.2-1.5x) робить кидки суб'єктивно більш задовільними. Кутову швидкість (для об'єктів, які мають крутитися в польоті) також усереднюємо аналогічним чином.

AR: Plane Tracking та робота з оточенням

AR додає інший клас проблем — роботу з реальним, непередбачуваним оточенням. AR Foundation — кроссплатформенний шар поверх ARKit та ARCore. Більшість базових функцій (plane detection, raycasting, image tracking, face tracking) доступні через єдиний API.

Plane Detection

ARPlaneManager виявляє горизонтальні та вертикальні площини. Практичні нюанси:

• Ініціалізація займає час — користувач повинен оглянути приміщення, поки система будує карту. Потрібен явний onboarding з інструкцією «повільно водіть камерою по поверхнях».
• Площини нестабільні — їх межі та позиція оновлюються в міру накопичення даних. Об'єкти, розміщені на площині, потрібно прив'язувати через parenting до ARPlane, а не до світових координат.
• Злиття площин — два виявлені сегменти підлоги можуть злитися в один, що рухає якір. Для критичних якорів використовуємо ARAnchor замість прямої прив'язки до площини.

Оптимізація для VR: фреймрейт та комфорт

VR вимагає стабільного високого фреймрейту. Близько 60% часу розробки в мобільному VR йде на оптимізацію, а не на функціонал — ретрофіт у два рази дорожче правильної архітектури з першого спринту.

Single Pass Instanced Rendering

Головна оптимізація рендеру у VR. Без неї сцена рендериться двічі (для кожного ока), що подвоює draw calls. Single Pass Instanced рендерить обидва ока за один прохід через instancing: geometry обробляється один раз, шейдер отримує два view/projection matrix через GPU instancing. Вмикається в Unity через XR Plug-in Management > Rendering Mode: Single Pass Instanced. Важно: кастомні шейдери повинні підтримувати SPI — стандартні URP/HDRP шейдери підтримують, кастомні HLSL вимагають правки (UNITY_SETUP_STEREO_EYE_INDEX_POST_VERTEX та пов'язані макроси). Застосування цієї техніки скорочує кількість draw calls на 40-50%.

Foveated Rendering

На Meta Quest доступний Fixed Foveated Rendering (FFR) — зниження роздільної здатності на периферії кадру, де гострота сприйняття нижча. Налаштовується через OVRManager або Meta XR SDK:

OVRManager.fixedFoveatedRenderingLevel = OVRManager.FixedFoveatedRenderingLevel.High;
OVRManager.useDynamicFixedFoveatedRendering = true;

Dynamic FFR автоматично підвищує рівень при просадці фреймрейту — зручніше фіксованого в сценах зі змінним навантаженням.

IPD та Comfort Settings

IPD (Inter-Pupillary Distance) — відстань між зіницями, впливає на сприйняття глибини. На програмованому рівні в більшості пристроїв доступне лише читання IPD (OVRPlugin.GetSystemDisplayFrequency), фізичне налаштування — на гарнітурі. Для додатків з точним позиціонуванням (медичні симулятори, тренінги) враховуємо IPD у розрахунках масштабу сцени.

Haptics

Тактильний фідбек — недооцінений інструмент. Навіть простий вібраційний відгук при захопленні об'єкта або попаданні значно підвищує відчуття присутності. В середньому інтеграція тактильних патернів займає 30–80 годин на проєкт.

XR Haptics через OpenXR:

var hapticImpulse = new UnityEngine.XR.HapticCapabilities();
InputDevice device = InputDevices.GetDeviceAtXRNode(XRNode.RightHand);
device.SendHapticImpulse(0, amplitude: 0.5f, duration: 0.1f);

Для складних патернів (тактильна «текстура» поверхні при дотику, наростаюча вібрація при натягу тятиви лука) використовуємо Meta Haptics Studio — дозволяє дизайнити haptic-кліпи візуально.

Що входить у розробку VR/AR-додатку

При замовленні проєкту під ключ ми надаємо:

• Архітектурний документ з описом стеку, логіки рендеру та системи взаємодії
• Робочий прототип (MVP) для тестування на цільовому пристрої
• Інтеграцію необхідних SDK (Meta XR, OpenXR, AR Foundation та ін.)
• Оптимізацію під цільові частоти 72/90/120 Гц з профілюванням draw calls та FPS
• Тестування на фізичному обладнанні (Quest, SteamVR, HoloLens) із залученням користувачів
• Повну документацію по збірці, деплою та підтримці
• Навчання команди замовника (воркшоп по роботі з XR Toolkit)
• Гарантійну підтримку протягом 1 місяця після здачі

Що впливає на вартість та терміни

VR/AR проєкти дорожчі за звичайні ігри аналогічного обсягу. Ітерації повільніші — кожну правку потрібно тестувати в гарнітурі, емулятор не передає реальний досвід. Motion sickness змушує переробляти частину концептуальних рішень після першого плейтесту. Оптимізація займає суттєву частку часу — для мобільного VR (Quest) до 60-70% циклу. Для проєктів під Quest починаємо оптимізацію з першого спринту.

Отримайте консультацію по вашому проєкту — оцінимо задачу, стек та терміни. Замовте розробку VR/AR-додатку під ключ з гарантією стабільного фреймрейту.