Створення концепт-графіки персонажів для VR окружения
Концепт-арт для VR — це не те ж саме, що концепт для плоского екрану. Художник, що малює персонажа для звичайної гри, працює в рамках одного ракурсу камери. У VR гравець буквально обходить персонажа навколо, дивиться знизу вверх, нахиляється до деталей обличчя. Це змінює все: від пропорцій силуету до щільності деталізації на різних зонах меша.
Типова помилка — принести у VR концепт, зроблений за стандартом AAA-екшена. Персонаж з деталізацією, розраховану на дистанцію 3–5 метрів та фіксований кут камери, у VR виглядає погано: текстури розмиті при близькому огляді, пропорції голови збиті (VR спотворює сприйняття), деталі одягу, які читаються на скріншоті, перетворюються у кашу при рендері на 72 fps стерео.
Чому VR-концепт починається з технічних обмежень платформи
Перш ніж художник відкриває Photoshop або Procreate, потрібно визначити цільову платформу. Meta Quest 3 та Quest Pro — одне. PC VR (SteamVR, Index) — інше. Змішана реальність через passthrough — третє.
Для мобільного VR (Quest 3 standalone) концепт одразу закладає бюджет: персонаж не повинен містити більше 15 000–20 000 полігонів у кінцевому меші, що диктує, які деталі взагалі мають сенс малювати, а які надо запекати у normal map. Художник, який не знає цього обмеження, намалює броню з 200 мелкими закладками — та потім все це прийдеться спрощувати вже на етапі моделювання, втрачаючи форму.
Для PC VR бюджет вищий, але виникає інша проблема — присутність. Коли гравець бачить персонажа на метра від себе, uncanny valley б'є набагато сильніше. Концепт повинен либо йти в чіткий стилізований арт-дирекшен (без спроби реалізму), либо одразу передбачати рівень деталізації, достатній для SSS-шейдера на шкірі та високоякісного displacement.
Що входить у роботу над концепт-сетом для VR-персонажа
Стандартний концепт-пакет для VR-персонажа включає кілька шарів, які потім йдуть у виробництво напрямку:
Ортографічні види — front, side, 3/4. На відміну від звичайних проектів, тут особливо уваги до виду сверху (top-down): у VR гравець часто дивиться вниз на NPC, та вид макушки повинен бути проробленим.
Breakdown по зонам деталізації — схема з вказівкою, де буде high-poly bake, де diffuse detail, а де достатньо flat color. Це артефакт production пайплайну, без нього модерер тратить час на деталі, які ніколи не будуть видимі.
Колірна раскладка та матеріальні зони — з позначками під PBR-пайплайн: що metallic, що roughness, які зони під emissive. Художник по концептах, розуміючий PBR, економить технічній команді кілька ітерацій.
Варіації — мінімум 2–3 колірних скіни, якщо це необхідно для NPC-різноманітності. Роблять на тому ж base-меші концепту.
На окремих проектах робимо також expression sheet — набір ключових емоцій, якщо персонаж буде використовуватися у діалогових сценах з близькою камерою у VR. Без цього аніматор ліпить гримаси за власним смаком.
Як розташровується процес
Спочатку — технічне завдання та збір референсів. Важливо розуміти стиль (реалізм, стилізація, toon, sci-fi), цільову платформу, роль персонажа у грі (головний герой, фоновий NPC, boss). Якщо є існуючий арт-дирекшен — потрібно його вивчити, щоб персонаж вписався у світ.
Далі — скетч-раунд: 3–5 loose силуетів, вибирається напрямок. Потім кінцевий концепт з проробкою деталей та передачею пакета у моделинг.
Ітерації закладаються в процес явно: два раунди правок включені, третій — по узгодженню. Це важливо, тому що концепт для VR часто вимагає уточнень після першого прегляду у гарнітурі — те, що виглядає відмінно на мониторі, може відчуватися інакше у headset.
| Масштаб задачі | Ориентировочні терміни |
|---|---|
| Один персонаж, базовий концепт (4 види) | 3–5 робочих днів |
| Персонаж з варіаціями, expression sheet | 7–10 робочих днів |
| Набір з 4–6 NPC у єдиному стилі | 3–5 тижнів |
Вартість визначається після обговорення ТЗ та референсів.