Міграція мобільного застосунку на нову версію Flutter SDK

Міграція мобільного застосунку на нову версію Flutter SDK

Ми стикаємося з такими проєктами щомісяця. Наш досвід — 5+ років у Flutter та більше 30 успішних міграцій — говорить, що перехід з Flutter 2.x на 3.x — лише вершина айсберга. Ми допомагаємо командам впоратися з null safety, новим Navigator 2.0 та змінами в Material. Міграція виробничого застосунку — це не просто flutter pub upgrade, а системна робота, яка потребує планування та експертизи.

Чому міграція Flutter SDK потребує професійного підходу?

Тому що мажорне оновлення ламає не лише код, а й залежності, конфігурацію збірки та навіть поведінку віджетів. За допомогою Feature-flag підходу ми скоротили час міграції в 1.4 рази порівняно зі спробою оновити все одразу. Під ключ — з аудитом, виправленням усіх breaking changes та тестуванням на реальних пристроях.

Що реально ламається при мажорному апгрейді

Null safety: за межами dart migrate

Інструмент dart migrate робить 70-80% роботи — проставляє ? та ! там, де аналізатор може вивести nullability. Решта 20-30% — ручна робота, і саме там приховані баги.

Типовий випадок: плагін з pub.dev не перейшов на null safety і заморожений. Варіанти: fork з патчем, заміна на альтернативний пакет, написання обгортки. У проєкті з 40+ залежностями це перетворюється на тиждень роботи тільки на залежності.

Ще небезпечніше — код, який проходить міграцію без помилок, але змінює поведінку. late змінна без ініціалізації кидає LateInitializationError у рантаймі там, де раніше був просто null. Ловиться лише тестами або в продакшені.

Breaking changes в Material 3

Flutter 3.16+ переключив useMaterial3: true за замовчуванням. Якщо в застосунку кастомна тема через ThemeData, частина компонентів починає виглядати інакше: змінилися розміри кнопок, відступи в AppBar, шрифтова ієрархія TextTheme. Застосунки, відхилені через зовнішні зміни після апгрейду — не рідкість.

Рішення: явно задати useMaterial3: false на час міграції, потім поетапно переходити на M3 по компоненту.

Зміни в Navigator та роутингу

Якщо застосунок використовує go_router, кожен мажорний реліз пакета ламає API по-новому. Перехід з go_router 6.x на 10.x — це повний рерайт конфігурації роутів: GoRoute + ShellRoute замість вкладених GoRoute, зміни в redirect callback сигнатурі, новий StatefulShellRoute для persistent navigation.

Зміни в рендерингу: Impeller

Flutter 3.10+ включив Impeller за замовчуванням на iOS (Android — опціонально). Impeller прибирає jank від компіляції шейдерів, але ламає кастомні CustomPainter реалізації, що використовують нестандартні BlendMode або ImageFilter. Після включення Impeller потрібно прогнати всі анімації та кастомні віджети на реальних пристроях.

Як правильно спланувати міграцію Flutter SDK?

Процес міграції

Аудит залежностей — перший крок. flutter pub outdated показує, що застаріло, але не показує breaking changes. Дивимось CHANGELOG кожного пакета з pubspec.yaml вручну для мажорних версій. Залежності ділимо на три категорії:

• оновлюються без змін коду
• потребують змін коду (API changes)
• немає сумісної версії — потрібна заміна або fork

Feature-flag підхід для великих застосунків. Створюємо migration гілку, оновлюємо SDK та пакети, фіксуємо всі помилки компіляції. Потім виправляємо поетапно, починаючи з core-шару (моделі, репозиторії) та закінчуючи UI.

Тестування після міграції:

• flutter analyze — статичний аналіз без попереджень
• flutter test — весь існуючий suite має проходити
• Golden tests для UI-компонентів (якщо використовуються) потрібно перегенерувати — Impeller рендерить пікселі інакше
• Smoke-тест на фізичних пристроях: iOS + Android, бюджетний Android обов'язковий

Типові помилки при міграції та їх вирішення

Що входить в роботу з міграції

• Аудит поточного коду та залежностей зі складанням звіту
• Оновлення SDK та всіх пакетів з фіксацією breaking changes
• Виправлення коду: null safety, Material 3, Navigator, Impeller
• Написання та оновлення тестів (unit, widget, golden)
• Smoke-тести на фізичних пристроях iOS та Android
• Допомога в публікації в App Store та Google Play
• Гарантія на виправлення помилок протягом 30 днів після здачі

Конкретні проблеми з практики

У проєкті (e-commerce, Flutter 2.8 → 3.19) основна трудність була не в коді, а в плагіні flutter_local_notifications. Між версіями 9.x та 16.x змінилася вся Android-сторона: новий FlutterLocalNotificationsPlugin.initialize() з InitializationSettings, обов'язковий onDidReceiveNotificationResponse замість deprecated колбека. Плюс Android 13 вимагає явного POST_NOTIFICATIONS permission — без нього тихо не працює.

Інший випадок — image_picker після оновлення почав повертати XFile замість File. Скрізь в коді File(imagePicker.path) заміняли на File(xFile.path) — механічно, але їх було 23 використання в різних екранах.

Терміни та вартість

Вартість розраховується індивідуально після аудиту репозиторію та списку залежностей. Отримайте консультацію — ми оцінимо ваш проєкт і запропонуємо терміни.

Детальніше про breaking changes читайте в офіційному керівництві Flutter.

Як обрати кроссплатформну розробку: Flutter, React Native чи KMM?

Коли потрібен додаток на iOS та Android, а бюджет на дві окремі команди — постає питання вибору фреймворку. Ми бачили проєкти, де неправильний вибір призводив до переписування через півроку. Кожен інструмент диктує свій стек і накладає обмеження. Перед стартом проводимо аудит технологічних вимог та експертизи команди.

Три основні гравці зараз: Flutter, React Native та Kotlin Multiplatform Mobile. Вони вирішують різні проблеми і погано порівнюються в лоб. Нижче розберемо, як обрати оптимальний варіант під ваш проєкт.

Кроссплатформна розробка: основні критерії вибору

Перше — зрозуміти, що саме ви будете робити: багатий брендовий UI чи нативний look and feel? Друге — якою мовою володіє команда. Якщо це JavaScript/TypeScript — React Native дає швидкий старт. Якщо Dart — Flutter. Якщо хочуть оптимізувати логіку — KMM. Третє — які нативні API будуть задіяні: камера, Bluetooth, фонові оновлення. Для деяких стеків інтеграція складніша.

Як ми обираємо кроссплатформний фреймворк?

1. Аналіз вимог — список нативних API, необхідність автономної роботи, брендовий UI або стандартний.
2. Оцінка команди — експертиза в Dart, JavaScript/Kotlin, наявність iOS-розробника.
3. Прототип (proof-of-concept) — реалізація критичного сценарію на обраному стеку за 2–3 дні.
4. Фінальне рішення — на основі бенчмарків продуктивності та вартості підтримки.

Чим відрізняються Flutter і React Native?

Це порівняння, яке реально впливає на вибір. Розберемо за конкретними технічними характеристиками.

Модель рендерингу

Flutter рендерить UI самостійно через Impeller (замінив Skia починаючи з версії 3.10). Платформа надає лише canvas — Flutter малює кожен піксель сам. Це означає:

• Піксельна точність на всіх платформах. Один і той же віджет виглядає однаково на iOS та Android — добре для брендових додатків, погано якщо потрібно виглядати «нативно» на кожній платформі.
• Немає залежності від версії ОС. Material 3 у Flutter працює однаково на Android 8 та Android 14. Системні компоненти Android не беруть участі.
• Platform channels для нативного коду. Доступ до камери, Bluetooth, NFC — через MethodChannel або EventChannel. flutter_camera, flutter_blue_plus — це обгортки над platform channels.

React Native використовує нативні компоненти платформи. <View> на iOS — це UIView. <Text> — це UILabel. Це означає:

• Нативний look and feel без додаткових зусиль.
• New Architecture (Fabric + TurboModules) з JSI прибрала JSON-міст між JS та нативним кодом. Синхронні виклики працюють без серіалізації. Це критично для анімацій та жестів.
• React Native Reanimated 3 запускає worklets на UI thread — анімації в 60/120 fps без блокування JS thread.

Продуктивність на практиці

Для більшості бізнес-додатків різниця в продуктивності між Flutter та React Native New Architecture непомітна користувачеві. Різниця з’являється в граничних випадках.

Flutter повільніший при взаємодії з платформеними API через platform channels — кожен виклик асинхронний, є накладні витрати на серіалізацію даних. google_maps_flutter рендерить карту через PlatformView — це нативний UIView/View, вбудований у Flutter-дерево. До Impeller це викликало проблеми з продуктивністю (Hybrid Composition vs Virtual Display). З Impeller ситуація покращилась, але PlatformView все ще дорожчий за чистий Flutter-віджет.

React Native повільніший у сценаріях з важкою JS-логікою на main thread. Парсинг великого JSON, складні обчислення — це блокує JS thread і видно як фриз UI. Рішення: Hermes (JS-двигун, оптимізований для RN) + винесення обчислень у нативний модуль або react-native-workers. З Hermes час холодного старту знижується на 30–40% порівняно з JavaScriptCore, тобто Hermes у 1,3–1,4 раза швидше за старий двигун.

Екосистема та зрілість

Dart — бар’єр входу для команд з JS/TS-бекграундом. Освоїти базовий Dart за тиждень реально. Перебудувати мислення під Flutter-віджети та widget tree — займає більше. TypeScript у React Native — стандарт де-факто. Команда з React-досвідом починає продуктивно швидше.

Коли обирати Flutter?

Коли обирати React Native?

• Команда з React/TypeScript-експертизою.
• Потрібен нативний look and feel платформи.
• Активне використання нативних компонентів (Maps, Camera з нативними можливостями).
• Шарінг коду з React-вебом через монорепозиторій.

Чи варто обирати KMM для вашого проєкту?

KMM вирішує не UI-проблему, а проблему дублювання бізнес-логіки. Концепція: пишемо бізнес-логіку, роботу з мережею, кеш, валідацію один раз на Kotlin. iOS отримує .framework через Kotlin/Native, Android використовує бібліотеку безпосередньо. UI на кожній платформі — нативний.

// Спільний Kotlin код — працює на iOS та Android
class UserRepository(
    private val httpClient: HttpClient, // Ktor
    private val database: AppDatabase   // SQLDelight
) {
    suspend fun getUser(id: String): User {
        return database.userQueries.selectById(id).executeAsOneOrNull()
            ?: httpClient.get("$BASE_URL/users/$id").body<User>().also {
                database.userQueries.insert(it)
            }
    }
}

Ktor — HTTP-клієнт для KMM (працює на iOS через Darwin engine, на Android через OkHttp). SQLDelight генерує typesafe Kotlin API для SQLite, працює на обох платформах.

Реальні обмеження KMM

Coroutines на iOS: suspend-функції з shared коду викликаються через автоматично згенеровані обгортки. SKIE (Swift/Kotlin Interface Enhancer) від Touchlab значно покращує Swift-інтерфейс: async/await замість callback, AsyncStream для Flow. Без SKIE працювати з coroutines із Swift незручно.

Compose Multiplatform: JetBrains розвиває Compose для iOS — UI на Compose працює на iOS через Metal. Це стирає межу з Flutter: один Compose-код для обох платформ. Статус на сьогодні: Beta, у production є ранні adopters (Touchlab, JetBrains власні продукти), але стабільність нижче Flutter.

Складність iOS-інтеграції: XCFramework з KMM-модуля додається в Xcode-проєкт. SPM-інтеграція з’явилась і працює. Але iOS-розробники повинні розуміти Kotlin-API та правила роботи з пам’яттю через Kotlin/Native (ARC + Kotlin GC працюють разом, це не завжди очевидно).

Коли KMM виправданий

У компанії вже є зрілі iOS та Android команди, які дублюють бізнес-логіку. Переводити все на Flutter або React Native — занадто радикально. KMM дозволяє почати з малого: винести мережевий шар і моделі в shared, залишити UI нативним. Поступова міграція без переписування всього.

«Маєте нативний досвід — використовуйте React Native, хочете контролювати кожен піксель — Flutter» — один із принципів, який ми застосовуємо під час консультацій.

Помилки, яких варто уникати при виборі стеку

Вибір Flutter «тому що одна кодова база» для додатку, який сильно зав’язаний на нативні API (custom camera, BLE, background processing). Реалізовувати це через platform channels — додаткова складність, яка з’їдає виграш у швидкості розробки.

React Native без розуміння JS-thread. Важкі операції на JS thread дають видимі фризи. Це вирішувано, але потребує розуміння архітектури — інакше додаток працюватиме гірше нативного.

KMM без iOS-розробника в команді. Shared Kotlin-код потребує iOS-інженера, який інтегрує фреймворк у Xcode, пише SwiftUI поверх KMM API та дебажить Kotlin/Native-краші.

Процес і терміни

Кроссплатформний проєкт проходить ті ж етапи, що й нативний: аудит вимог → вибір стеку → дизайн → розробка → тестування на реальних пристроях обох платформ → публікація в App Store та Google Play → підтримка.

Тестування на реальних пристроях — не опціональний етап. Емулятор не відтворює проблеми з пам’яттю на бюджетних Android-телефонах і не показує різницю в поведінці жестів на iOS.

Економія бюджету порівняно з двома нативними командами сягає 40–50%. Для проєкту середньої складності це становить $40,000–$80,000 на етапі MVP. Вартість розраховується індивідуально після аналізу стеку та вимог.

Що входить у нашу роботу

• Технічний аудит та вибір стеку під ваш проєкт.
• Проєктування архітектури (чиста архітектура, MVVM, BLoC/Redux).
• Розробка UI за макетами дизайну на обидві платформи.
• Інтеграція нативних модулів (камера, геолокація, пуш-повідомлення).
• Налаштування CI/CD (GitHub Actions, Codemagic).
• Тестування на реальних пристроях (iOS/Android) — не менше 40 сценаріїв.
• Підготовка та публікація в App Store і Google Play з урахуванням гайдлайнів (App Store Review, Google Play Policy).
• Технічна підтримка 3 місяці після запуску.
• Передача вихідного коду, документації, доступів — все під ключ.

Ми маємо 5+ років досвіду в кроссплатформній розробці, реалізували понад 30 успішних проєктів. Гарантуємо дотримання строків та якість коду. Зв'яжіться з нами для аудиту вашого проєкту — підберемо оптимальний стек за один день. Отримайте консультацію з вибору стеку вже сьогодні, замовте розробку під ключ та отримайте готовий кроссплатформний додаток в обумовлені терміни.