Міграція сайту на новий хостинг: перенесення без простоїв

Уявіть: ви вирішили переїхати на новий сервер, щоб збільшити продуктивність. Але в процесі перенесення щось пішло не так — дамп БД битий, файли не скопіювалися, сайт упав на добу. Це типова ситуація для тих, хто пробує міграцію вперше. Інженери нашої команди (5+ років досвіду) провели 200+ успішних міграцій. Розроблений процес гарантує downtime не більше 15 хвилин — використовуємо паралельну роботу та попереднє тестування. Детально: перед перемиканням DNS підіймаємо повну копію на новому сервері, перевіряємо всі сценарії (авторизація, оплата, форми). Тільки потім — змінюємо A-запис з TTL 300 секунд. Такий підхід виключає втрату даних і довгий простий. При цьому ми підтримуємо обидва сервери активними до 72 годин після перемикання — на випадок відкату.

Які ризики виникають при зміні хостингу?

Неправильна міграція призводить до:

• Помилок конфігурації веб-сервера (несумісність версій PHP, модулів)
• Втрати даних через неповний дамп БД або битий архів
• Довгого даунтайму (12+ годин замість 15 хвилин)
• Битих посилань у контенті (абсолютні шляхи залишилися від старого сервера)

Ми вирішуємо ці проблеми поетапно та з надлишковим контролем.

Як мінімізувати downtime при міграції?

Ключовий принцип — паралельна робота (жарг. hot standby). Виконуємо міграцію на новому сервері, поки старий обслуговує відвідувачів. Після повної перевірки через hosts-файл перемикаємо DNS з низьким TTL (300 с). Середній даунтайм — 5–15 хвилин.

Порівняння методів перенесення даних

Rsync швидший за FTP у 5–10 разів при обсягах >10 ГБ. Ми використовуємо rsync для первинної копії та tar для резервного архіву. Додатково використовуємо pigz для розпаралелювання стиснення — прискорює процес на 30%.

Що входить в роботу?

• Перенесення файлів (rsync з винятком .git, кешу)
• Міграція БД (дамп + відновлення на новій версії СУБД)
• Налаштування веб-сервера (Nginx/Apache) та оточення (PHP, Node.js, Redis)
• Встановлення SSL-сертифіката (Let's Encrypt або ваш)
• Налаштування cron, queue workers, змінних оточення
• Перевірка через /etc/hosts до перемикання DNS
• Моніторинг 72 години після перемикання

Типові помилки при самостійній міграції

Розробники часто забувають:

• Синхронізувати .env та права на storage (chmod 775)
• Експортувати базу з прапорами --add-drop-table і --complete-insert для InnoDB
• Перевірити редиректи (http→https, www→non-www) на новому сервері
• Оновити IP в налаштуваннях CDN (Cloudflare, Vercel)

Етапи міграції

Підготовка нового сервера

Встановлюємо необхідний стек (LEMP, Node.js тощо):

# Встановлення LEMP-стеку на Ubuntu 22.04
sudo apt update && sudo apt upgrade -y
sudo apt install -y nginx mysql-server php8.2-fpm php8.2-mysql php8.2-gd \
  php8.2-curl php8.2-zip php8.2-mbstring php8.2-xml php8.2-intl redis-server

# Для Node.js проєктів
curl -fsSL https://deb.nodesource.com/setup_20.x | sudo -E bash -
sudo apt install -y nodejs

Перенесення файлів та бази даних

Спочатку копіюємо базу даних, потім файли — щоб мінімізувати розходження даних:

# MySQL: дамп і відновлення
mysqldump -u root -p mysite_db > /tmp/mysite_db.sql
scp /tmp/mysite_db.sql user@new-server:/tmp/
ssh user@new-server "mysql -u root -p new_db < /tmp/mysite_db.sql"

# rsync файлів (виключаємо .git)
rsync -avz --progress --exclude='.git' \
  -e "ssh -p 22" \
  user@old-server:/var/www/mysite/ \
  user@new-server:/var/www/mysite/

Для PostgreSQL використовуємо pg_dump/psql. Важливо: для великих БД (50+ ГБ) застосовуємо потоковий дамп через pg_dump -Fc та pg_restore -j 4 для прискорення.

Налаштування на новому сервері

• Створюємо virtual host (Nginx/Apache)
• Переносимо .env з актуальними даними
• Встановлюємо SSL-сертифікат
• Виставляємо права на директорії: storage, cache, uploads
• Налаштовуємо cron та queue workers

Перевірка через hosts-файл

До перемикання DNS перевіряємо сайт локально:

# На локальній машині додаємо в /etc/hosts (або C:\Windows\System32\drivers\etc\hosts)
NEW_SERVER_IP  mysite.com www.mysite.com

Відкриваємо сайт у браузері, перевіряємо форми, авторизацію, платіжні сценарії. Переконуємося, що всі функції працюють.

Перемикання DNS

За добу до перемикання знижуємо TTL до 300 секунд. У момент перемикання змінюємо A-запис на IP нового сервера. Після оновлення повертаємо TTL до 3600+.

# Моніторинг поширення DNS
watch -n 5 "dig @8.8.8.8 mysite.com A +short"
watch -n 5 "dig @1.1.1.1 mysite.com A +short"

Пост-міграційний моніторинг

Тримаємо старий сервер активним 48–72 години. Виконуємо:

• curl перевірки доступності
• перевірка SSL-сертифіката (openssl)
• перевірка редиректів (http→https, www→non-www)

curl -I https://mysite.com
echo | openssl s_client -connect mysite.com:443 2>/dev/null | grep "Verify return code"
curl -I http://mysite.com  # очікуємо 301

Чому важливо тестувати на новому сервері до перемикання DNS?

Якщо перемкнути DNS без попередньої перевірки, ви можете отримати сайт з помилками: не працюють форми, битий CSS, втрата даних. Ми завжди тестуємо через hosts-файл, щоб переконатися: новий сервер відпрацьовує всі сценарії, включаючи критичні — оплату, реєстрацію, email-розсилки.

Строки та вартість

Стандартна міграція займає від 4 до 16 годин залежно від обсягу даних, кількості баз і специфіки оточення. Вартість розраховується індивідуально — пишіть, оцінимо ваш проєкт. Ми працюємо з хостингом будь-якої складності: від shared до dedicated.

Замовте міграцію під ключ — отримайте безшовний перенос з гарантією працездатності. Зв'яжіться з нами для консультації.

Ми регулярно стикаємося з ситуацією: «Сайт не відкривається» о 3 годині ночі — і виявляється, що disk full на VPS, тому що логи nginx не ротувалися півроку. Або сервер ліг під навантаженням у день запуску рекламної кампанії, тому що на shared хостингу стояв ліміт у 50 одночасних з'єднань. Налаштування хостингу та деплою — це не про «де дешевше», це про те, що відбувається в момент, коли щось іде не так. Наша команда допомагає уникнути таких інцидентів, проектуючи інфраструктуру з урахуванням реальних патернів навантаження.

Коли обирати Vercel та Netlify?

Vercel створений під Next.js — деплой в один push, preview deployments для кожного PR, автоматичний CDN, Edge Functions, ISR без конфігурації. Для фронтенд-проєктів та JAMstack це оптимальний вибір: немає операційного навантаження, time-to-deploy вимірюється хвилинами.

Обмеження реальні: Vercel Serverless Functions запускаються в us-east-1 за замовчуванням (latency для Європи +80–100ms), Function timeout 300 секунд на Pro, Bandwidth 1TB/місяць на Pro. Для важкого backend — потрібні воркери або окремий сервер.

Netlify ближчий до статики та Edge Functions на базі Deno Deploy. Build minutes — основне обмеження на безкоштовному тарифі.

Чому Docker — основа передбачуваного деплою?

«Працює на моїй машині» — класика. Docker вирішує це через контейнеризацію середовища. Але поганий Dockerfile створює нові проблеми.

Типова помилка: копіювати все в образ без .dockerignore, отримувати 800MB образ замість 80MB. node_modules всередині образу важить стільки ж. Правильно: multi-stage build.

FROM node:20-alpine AS builder
WORKDIR /app
COPY package*.json ./
RUN npm ci --only=production
COPY . .
RUN npm run build

FROM node:20-alpine AS runner
WORKDIR /app
COPY --from=builder /app/.next ./.next
COPY --from=builder /app/node_modules ./node_modules
COPY --from=builder /app/package.json ./package.json
EXPOSE 3000
CMD ["npm", "start"]

Підсумковий образ: 180MB замість 1.2GB. Час збірки CI скорочується через layer caching — якщо package.json не змінився, шар з npm ci береться з кешу.

Docker Compose для локальної розробки та простих продакшн-сценаріїв: застосунок + PostgreSQL + Redis в одній конфігурації. Для production на одному сервері — цілком робочий варіант, якщо немає вимог горизонтального масштабування.

Детальніше про контейнеризацію — Wikipedia: Docker.

Як налаштувати Nginx як reverse proxy?

Nginx перед застосунком — стандарт для VPS та виділених серверів. Основні функції: SSL termination, gzip, static files, rate limiting, upstream балансування.

Конфігурація, яку часто роблять неправильно: worker_processes auto — кількість процесів дорівнює числу CPU. worker_connections 1024 — це 1024 на кожний воркер-процес. При 4 CPU та 1024 connections = 4096 одночасних з'єднань. Для високонавантаженого сайту потрібно worker_connections 4096 та налаштування keepalive_timeout 65.

Для статичних ассетів з хешем в імені файлу:

location ~* \.(js|css|woff2|png|webp)$ {
    expires 1y;
    add_header Cache-Control "public, immutable";
}

immutable повідомляє браузеру: не перевіряй цей файл навіть при hard refresh. Правильно працює лише з content-hashed іменами файлів (що робить Vite/webpack за замовчуванням). Документація — Wikipedia: Nginx.

AWS: гнучкість та складність

EC2 + Auto Scaling Group — класика для горизонтального масштабування. AMI з попередньо встановленим застосунком, Launch Template, ASG з min/desired/max instances, Application Load Balancer. При CPU > 70% на 3 хвилини — scale out, при CPU < 30% на 15 хвилин — scale in. Health check через ALB виключає нездорові інстанси з ротації.

ECS Fargate — контейнери без управління EC2. Деплой Docker-образу, задаєте CPU/пам'ять (512 CPU units = 0.5 vCPU, від 512MB пам'яті), Fargate запускає. Дорожче Lambda, але немає cold start та немає timeout-обмежень. Підходить для long-running процесів, WebSocket-серверів, важких воркерів.

RDS для PostgreSQL з Multi-AZ: автоматичний failover за 1–2 хвилини при падінні primary. Read Replicas для масштабування читання. RDS Proxy для connection pooling — Lambda-функції не вміють тримати довгострокові з'єднання, проксі буферизує це.

Kubernetes: коли це виправдано

K8s додає значну операційну складність. Виправданий, коли: кілька команд деплоять незалежні сервіси, потрібне тонке налаштування ресурсів на сервіс, canary deployments та blue/green без простою — вимога.

AWS EKS, GKE або managed k8s від Hetzner (дешевше). Helm charts для стандартних сервісів. Horizontal Pod Autoscaler по CPU та custom metrics (RPS через Prometheus).

Для більшості стартапів та середніх проєктів — Kubernetes надмірний. ECS або Fly.io дають 80% можливостей при 20% операційної складності.

Моніторинг та alerting

Сервер без моніторингу — це очікування інциденту. Мінімальний стек: Prometheus + Grafana (або Grafana Cloud для managed), alerting на disk > 80%, memory > 85%, CPU > 90% за 5 хвилин, error rate > 1%. Uptime через Better Uptime або Upptime (self-hosted).

Logs: Loki + Grafana або CloudWatch Logs Insights. Структуровані JSON-логи (winston, pino) — обов'язково, інакше пошук по логах перетворюється на біль.

Що входить у налаштування хостингу

• Аудит поточної інфраструктури та профілювання навантаження
• Вибір цільової архітектури (VPS, AWS, serverless, Kubernetes)
• Налаштування CI/CD pipeline (GitHub Actions, GitLab CI) з автоматичним деплоєм
• IaC через Terraform або Pulumi (інфраструктура як код)
• Конфігурація Nginx, SSL-сертифікати, HTTP/2, brotli
• Моніторинг та алертинг (Prometheus + Grafana, PagerDuty)
• Документація runbooks та навчання команди

Додатково: пишіть, якщо потрібна міграція з поточного хостингу або інтеграція із зовнішніми сервісами.

Процес роботи

1. Аудит поточної інфраструктури (2–5 днів)
2. Вибір цільової архітектури з обґрунтуванням за навантаженням та бюджетом (1–3 дні)
3. Налаштування CI/CD pipeline (GitHub Actions, GitLab CI) (2–5 днів)
4. IaC через Terraform або Pulumi (3–10 днів)
5. Налаштування моніторингу та alerting (2–5 днів)
6. Документація runbooks та навчання команди (1–3 дні)

Наш досвід — 7 років на ринку, понад 50 проєктів, гарантія працездатності після деплою.

Терміни

• Базовий деплой на VPS з Docker + Nginx + CI/CD: 1–2 тижні.
• Налаштування AWS інфраструктури з Auto Scaling, RDS, CDN: 3–6 тижнів.
• Міграція на EKS з нуля: 6–12 тижнів.
• Налаштування Vercel/Netlify для JAMstack: 3–5 днів.

Вартість розраховується індивідуально залежно від складності та обсягу робіт. Отримайте консультацію — оцінимо вашу архітектуру за один день.